—ем≥нар-трен≥нг "¬икористанн¤ сучасних ефективних форм, метод≥в ≥ п≥дтримка педагог≥чних пошук≥в та творчоњ ≥н≥ц≥ативи педагог≥в"

ћета трен≥нгу: ознайомленн¤ педагог≥чного колективу з новими методами навчанн¤ та на п≥дстав≥ ц≥Їњ ≥нформац≥њ формуванн¤ в них навичок ефективноњ взаЇмод≥њ з учн¤ми.
‘орма проведенн¤: сем≥нар-трен≥нг.
ћатер≥али, ¤к≥ поширювалис¤ в груп≥ п≥д час трен≥нгу: плакат Дѕравила групиФ, шкала Д¬олод≥нн¤ знанн¤миФ, анкети.

¬права: Дћо¤ колега сказала б про мене, що ¤ проводжу зан¤тт¤...Ф (10 хв)
ћета: в≥дпрацюванн¤ вм≥нн¤ короткоњ самопроезентац≥њ.

”с≥ учасники трен≥нгу с≥дають у коло, кожен по черз≥ називаЇ ≥мТ¤ колеги та говорить фразу, ¤ка розпочинаЇтьс¤ з≥ сл≥в: Дћо¤ колега ћ.≤. сказала б про мене, що ¤ проводжу зан¤тт¤ з≥ знанн¤м свого предметаФ. ” вправ≥ мають висловитис¤ вс≥ учасники.

¬едуча: —ем≥нар проводитьс¤ у форм≥ трен≥нгу. “рен≥нг Ц це надзвичайно ц≥кавий процес. ¬≥н допомагаЇ п≥знати себе ≥ навколишн≥й св≥т, зм≥нити своЇ ДяФ через сп≥лкуванн¤, перебуваючи у неформальн≥й ≥ дов≥рч≥й обстановц≥. ќдночасно з отриманн¤м новоњ ≥нформац≥њ на трен≥нгу можна обговорювати незрозум≥л≥ моменти, ставити питанн¤, формувати навички повед≥нки, тобто накопичувати власний досв≥д.
¬и напевне, хочете спитати, чому присв¤чений наш трен≥нг?
ќголошуЇтьс¤ тема ≥ мета сем≥нару.

(“ема, мета, завданн¤ написан≥ на дошц≥).

¬едуча: ƒл¤ чого в нашому житт≥ ≥снують р≥зн≥ правила?

(ѕ≥сл¤ в≥дпов≥дей учасник≥в правила роботи групи записуютьс¤ на плакат≥).

ѕравила групи:

1. ѕриходити вчасно;
2. —тисл≥сть;
3. “олерантн≥сть;
4.  онструктивн≥сть;
5.  онф≥денц≥йн≥сть;
6. јктивн≥сть;
7. ўир≥сть;
8. ƒвомовн≥сть;
9. ƒоброзичлив≥сть;
10. ќдин говорить Ц вс≥ слухають.

¬права Дѕравила дл¤ групиФ (10 хв)
- ј зараз ми роз≥бТЇмос¤ на пари ≥ кожна пара обере соб≥ правило ≥ покаже його невербально, а вс≥ ≥нш≥ повинн≥ його в≥дгадати, що це за правило.

ћета: актив≥зувати учасник≥в до роботи в груп≥, тренувати увагу до д≥й ≥ншого, вм≥ти знаходити засоби невербального сп≥лкуванн¤, зрозум≥л≥ ≥ншим.

¬права ДЅ≥нгоФ (20 хв)
ћета: спри¤ти формуванню позитивноњ самооц≥нки й усв≥домленню ун≥кальност≥ особистост≥ кожноњ людини.
( ожному учасников≥ даЇтьс¤ аркуш паперу).
¬едуча: Ќеобх≥дно скласти аркуш вертикально навп≥л, а пот≥м без ножиць або будь-¤ких ≥нших р≥жучих предмет≥в, т≥льки руками, Двир≥затиФ ф≥гурку ДЅ≥нгоФ Ц силует людини. ѕ≥сл¤ цього кожен учасник пише на ДЅ≥нгоФ, чого в≥н оч≥куЇ в≥д сьогодн≥шнього трен≥нгу.

¬едуча: ¬≥домо, що традиц≥йна система навчанн¤, ор≥Їнтована на навчальний предмет, а не на особист≥сть учн¤, на репродуктивний характер д≥¤льност≥, вербальн≥ методи, авторитарний стиль навчанн¤, жорстку регламентац≥ю навчального процесу, переваги зан¤тт¤ (передус≥м комб≥нованого) ¤к основноњ (Їдиноњ) форми орган≥зац≥њ навчанн¤, демонструЇ свою неможлив≥сть виконати завданн¤, ¤к≥ сто¤ть перед сучасною осв≥тою.

“ому назр≥ла проблема оновленн¤ орган≥зац≥њ реал≥зац≥њ навчанн¤ предмет≥в Ц повинен посл≥довно використовуватись д≥Ївий п≥дх≥д, що ор≥Їнтований на розвиток п≥знавальних ≥ творчих зд≥бностей гуртк≥вц≥в.

÷е передбачаЇ розробку науково обірунтованоњ комплексноњ програми взаЇмод≥њ педагога й гуртк≥вц¤ в навчальному процес≥, висуваЇ нов≥ вимоги до орган≥зац≥њ навчально-п≥знавальноњ д≥¤льност≥.

«а останн≥ роки пошук нових метод≥в навчанн¤, п≥двищенн¤ њх результативност≥ привели до по¤ви нового терм≥на Ц Д≥нтерактивне навчанн¤Ф.

¬едуча: Ќаша колега Ќатал¤ ≤ван≥вна —ушкова п≥дготувала ≥нформац≥йне пов≥домленн¤ Ц Д≤нтерактивне навчанн¤Ф. Ѕудь ласка! (25 хв)
( ожне пов≥домленн¤ супроводжуЇтьс¤ словами под¤ки ведучоњ та оплесками вс≥х учасник≥в).
- як ви вважаЇте, в≥д чого залежить виб≥р ≥ використанн¤ того чи ≥ншого методу?
- як ви будете використовувати отриману ≥нформац≥ю?
¬едуча: ј зараз ми згадаЇмо, ¤к≥ нетрадиц≥йн≥ зан¤тт¤ ми знаЇмо.
(”часники називають нетрадиц≥йн≥ зан¤тт¤).

¬права Д рањна мр≥йФ (20 хв)
ћета: закр≥пити теоретичний матер≥ал про ≥нтерактивне навчанн¤; формувати навички, необх≥дн≥ дл¤ усп≥шноњ взаЇмод≥њ м≥ж людьми, ¤к≥ мають розб≥жност≥ в думках ≥ погл¤дах.
¬едуча: «а допомогою зан¤ть  ¬ , Дкруглого столуФ, ≥ Ѕрейн-рингу розд≥лимос¤ на групи.  ожна група одержуЇ аркуш паперу, наб≥р фломастер≥в, ножиц≥, кольоровий пап≥р, клей.

”¤в≥ть соб≥, що кожна з п≥дгруп Ц це окрема крањна, що ≥снуЇ на планет≥. ¬и Ц њњ представники, до вас прилет≥ли з ≥ншоњ планети ≥ вам потр≥бно:

1. ѕредставити свою крањну, вигадавши њњ назву, дев≥з (герб, г≥мн), географ≥чне положенн¤, Дприродн≥Ф ресурси, населенн¤ (бажано портрет представника крањни), систему правл≥нн¤ ≥ захисту, закони, за ¤кими живе крањна, њњ культурн≥ особливост≥. ќбовТ¤зково все це записати або намалювати. Ќезаписаного не ≥снуЇ!
2. –озпод≥лити м≥ж учасниками в кожн≥й п≥дгруп≥ рол≥ парламентер≥в крањни.
3. „ерез парламентер≥в презентувати свою крањну.

¬едуча: ¬и уважно слухали своњх колег. ј тепер кожна крањна маЇ прот¤гом 3-5 хв знайти найсильн≥ш≥ й найслабш≥ сторони ≥ншоњ крањни ≥ передати цю ≥нформац≥ю через парламентер≥в.

ѕропоную поаплодувати та под¤кувати одне одному за пл≥дну взаЇмод≥ю п≥д час гри.

як≥ ¬аш≥ думки ≥ враженн¤ в≥д гри Д рањна мр≥йФ? „ого вона вчить?

¬едуча: ¬ище було показано, що дл¤ формуванн¤ особистост≥ гуртк≥вц¤ необх≥дно використовувати нов≥ дос¤гненн¤ педагог≥ки, психолог≥њ, методики викладанн¤ предмет≥в.

” нас Ї шкала Д¬олод≥нн¤ знанн¤миФ, тож давайте подивимос¤, чи в≥дпов≥даЇ дана методика њњ вимогам та ¤кою м≥рою. (”часники обговорюють питанн¤ ≥ тренер в≥дм≥чаЇ Ф+Ф на шкал≥, що в≥дпов≥даЇ даному методу).

¬едуча: ƒана методика навчанн¤ показала, що робота в ≥нтерактивному режим≥ даЇ п≥двищену ¤к≥сть знань гуртк≥вц≥в незалежно в≥д ступен¤ навчанн¤ з предмет≥в. ÷≥ методи навчанн¤ розвивають ум≥нн¤ продуктивно працювати самост≥йно ≥ в колектив≥, залучати вихованц≥в до сп≥лкуванн¤; створюють доброзичливу емоц≥йну атмосферу на зан¤тт¤х; формують навички самоп≥дготовки; спри¤ють гармон≥чному розвитку ¤костей особистост≥; дають можлив≥сть поглибленого й кращого розум≥нн¤ учн¤ми ф≥зичних ¤вищ при використанн≥ сучасних компТютерних технолог≥й навчанн¤.

¬права Д≈моц≥йний ланцюжокФ (10 хв)
ћета: закр≥пленн¤ позитивних результат≥в трен≥нгу.
”с≥ учасники стають у коло, кладуть л≥ву руку на плече сус≥да ≥ по черз≥ один за одним д¤кують сус≥дов≥ зл≥ва за гарну роботу, позитивн≥ емоц≥њ, висловлюють побажанн¤ тощо.

¬едуча: Ќа завершенн¤ нашого трен≥нгу ¤ хочу розпов≥сти притчу (5 хв).

 олись давно у ƒавньому  итањ жив дуже розумний, але пихатий знатний вельможа. ¬есь день його складавс¤ з прим≥р¤нн¤ багатого вбранн¤ та розмов з п≥дданими про св≥й розум... “ак минали дн≥ за дн¤ми, роки за роками... јж ось пройшов по вс≥й крањн≥ поголос, що неподал≥к в≥д кордону зТ¤вивс¤ мудрець, розумн≥ший за вс≥х на св≥т≥. ƒ≥йшов той поголос ≥ до вельмож≥. ƒуже розлютивс¤ в≥н: хто може бути розумн≥шим за нього? јле вигл¤ду про своЇ обуренн¤ не подав, а запросив мудрец¤ до себе в палац. —ам же вир≥шив обдурити його: Дя в≥зьму в руки метелики, сховаю його за спиною, ≥ запитаю, що в мене в руках Ц живе чи мертве. ≤ ¤кщо мудрець скаже, що живе Ц ¤ роздушу метелика, а ¤кщо мертве Ц ¤ випущу його...Ф ≥ ось настав день зустр≥ч≥. ” зал≥ з≥бралос¤ багато людей, вс≥м хот≥лос¤ послухати словесний поЇдинок найрозумн≥ших людей у св≥т≥. ¬ельможа сид≥в на високому трон≥, тримав за спиною метелика ≥ з нетерп≥нн¤м чекав. јж ось двер≥ в≥дчинилис¤, ≥ до зали вв≥йшов невеличкий худорл¤вий чолов≥к. ¬≥н п≥д≥йшов до вельмож≥, прив≥тавс¤ ≥ сказав, що готовий в≥дпов≥сти на будь-¤ке його запитанн¤. ≤ тод≥, недобре всм≥хаючись, вельможа сказав: Д—кажи мен≥, що ¤ тримаю в руках Ц живе чи мертве?Ф ћудрець трохи подумав, усм≥хнувс¤ ≥ в≥дпов≥в: Д”се в твоњх руках!Ф збентежений вельможа випустив метелика з рук, ≥ той полет≥в на волю, рад≥сно тр≥почучи своњми ¤скравими крильц¤ми.

¬едуча: ќтже, лише в≥д нас залежить, чи буде наша взаЇмод≥¤ з учн¤ми живою, ¤скравою, пл≥дною, чи навпаки.

≤нтерактивне навчанн¤

“акий п≥дх≥д до навчанн¤ використовувавс¤ в перш≥ дес¤тил≥тт¤ ’’ стол≥тт¤ ≥ був розповсюдженим у педагог≥ц≥ ≥ практиц≥ украњнськоњ школи в 20-т≥ роки. ¬икористовувалис¤ в той час лабораторно-бригадний ≥ проективний методи; робота в парах зм≥нного складу, виробнич≥ ≥ трудов≥ екскурс≥њ ≥ практики були передовим словом не т≥льки в рад¤нськ≥й, але й у св≥тов≥й педагог≥ц≥.

ѕодальшу розробку елемент≥в ≥нтерактивного навчанн¤ ми можемо знайти в роботах ¬.—ухомлинського, учител≥в-новатор≥в 70-80-х рок≥в Ў.јмонашв≥л≥, ¬.Ўаталова, ™.≤льњна, —.Ћисенка й ≥н.

≤нтерактивне навчанн¤ Ц це навчанн¤, занурене в сп≥лкуванн¤, д≥алогове навчанн¤.

ћетоди роботи

1.  ооперативна навчальна д≥¤льн≥сть Ц це модель орган≥зац≥њ навчанн¤ в малих групах учн≥в, що обТЇднан≥ загальною навчальною метою (робота в парах, зм≥нн≥ тр≥йки, експертн≥ групи, перехресн≥ групи, проектна робота).
2. ‘ронтальна робота Ц це ≥нтерактивн≥ методи, у ¤ких передбачаЇтьс¤ робота всього колективу (коло знань, Дћ≥крофонФ(≥нтервТюванн¤), Дћозковий штурмФ, ДЌавчаючи-учус¤Ф, ДѕилаФ, кейс-метод, дерево р≥шень).
3. ƒискус≥йне Ц це широке публ≥чне обговоренн¤ ¤когось питанн¤ (п≥рам≥да, дискус≥¤ у форм≥ шоу, дебати, неск≥нченний ланцюжок).
4. ≤грове навчанн¤ Ц це побудова навчального процесу шл¤хом залученн¤ учн¤ в гру (рольова група, спрощене судове зас≥данн¤, ≥м≥тац≥њ).

≤нтерактивна навчальна д≥¤льн≥сть спри¤Ї розвитку в учн≥в:
- ум≥нн¤ працювати в колектив≥;
- ≥н≥ц≥ативи, незалежност≥, самодисципл≥ни;
- ум≥нн¤ анал≥зувати результати своЇњ д≥¤льност≥;
- ум≥нн¤ учитис¤;
- створюЇ позитивну емоц≥йну атмосферу в робот≥.

ƒл¤ того, щоб подолати складност≥ застосуванн¤ ≥нтерактивних метод≥в ≥ перетворювати њхн≥ слабк≥ сторони на сильн≥, необх≥дно дотримуватис¤ таких правил орган≥зац≥њ ≥нтерактивноњ роботи:

1. ” робот≥ повинн≥ бути включен≥ т≥Їю чи ≥ншою м≥рою вс≥ учасники.
2. ѕ≥клуватис¤ про психолог≥чну п≥дготовку учасник≥в.
3. “их, що навчаютьс¤, в ≥нтерактивн≥ не повинно бути багато.
4. ѕ≥дготувати прим≥щенн¤ до роботи. ”часники повинн≥ мати можлив≥сть легко перем≥щатис¤ дл¤ роботи у великих ≥ малих групах.
5. Ќа зан¤тт≥ необх≥дно дотримувати процедур ≥ регламенту, ви¤вл¤ти терпим≥сть до будь-¤коњ точки зору, поважати право кожного на свободу слова, поважати його г≥дн≥сть.
6. ”важно ставитис¤ до учн≥в п≥д час формуванн¤ груп.
7. Ќа зан¤тт≥ можна використовувати 1-2 ≥нтерактивних прийоми роботи.
8. ѕри п≥дготовц≥ питань гуртк≥вц¤м педагогу необх≥дно ретельно продумувати можлив≥ вар≥анти в≥дпов≥дей ≥ тому заздалег≥дь виробл¤ти оц≥нки ефективност≥ всього зан¤тт¤. ѕризначенн¤ ≥нтерактивного навчанн¤ пол¤гаЇ в тому, щоб, по-перше, передати знанн¤; по-друге, усв≥домити ц≥нн≥сть ≥нших людей.

ћаЇ воно ≥ своњ задач≥:
- розвТ¤занн¤ навчальних повед≥нкових завдань;
- розвиток комун≥кативних ум≥нь ≥ навичок;
- встановленн¤ емоц≥йного контакту м≥ж гуртк≥вц¤ми;
- навчанн¤ в команд≥;
- зн¤тт¤ нервового напруженн¤ вихованц≥в;
- представленн¤ можливост≥ зм≥нювати форми д≥¤льност≥ учн≥в.

ћета Ц д≥алог не заради взаЇмод≥њ д≥тей, а взаЇмод≥¤ д≥тей заради ви¤вленн¤ й реал≥зац≥њ њхн≥х ≥ндив≥дуальних можливостей ≥ потреб. ƒл¤ цього необх≥дно керуватис¤ в≥дпов≥дними принципами:
- ≥ндив≥дуал≥зац≥¤ програм, темпу, шл¤х≥в;
- взаЇмод≥¤ ус≥х з ус≥ма;
- зведенн¤ груп;
- самовр¤дуванн¤.

ћета: ознайомити педагог≥в з формами ≥ методами ≥нтерактивноњ взаЇмод≥њ; спри¤ти мотивац≥њ педагог≥в до самовдосконаленн¤ у робот≥ з колегами та вихованц¤ми; ознайомити ≥ навчити застосовувати трен≥нгов≥ вправи; створити позитивний психолог≥чний кл≥мат у педагог≥чному колектив≥.

ћатер≥али: пап≥р дл¤ зам≥ток; аркуш, де записан≥ приклади; ручки, маркери. Ќа стол≥ ведучого Ц скоч ≥ ножиц≥ дл¤ певного кр≥пленн¤ карток ≥з в≥дпов≥д¤ми кожноњ групи.

ѕлан проведенн¤:

1. ѕрив≥танн¤ учасник≥в.
2. ¬ступне слово.
3. –озпод≥л учасник≥в на групи.
4. јктуал≥зац≥¤ правил роботи у групах.
5. –обота в групах. ¬права Дќч≥куванн¤ в≥д зан¤тт¤-трен≥нгуФ
6. ѕрактичне завданн¤ ДћалюЇмо разом сп≥льний д≥мФ.
7. –обота в груп≥ Дƒавайте говорити один одному компл≥ментиФ.
8. ≈ксперимент Д„и легко бути сл≥пим?Ф
9. ѕрийом Дќц≥н≥ть моњ усп≥хиФ.
10. ѕ≥дсумки зан¤тт¤.
11. «авершальна вправа Д“епло наших рукФ.

’≥д роботи

1. ¬≥дкритт¤;
2. ќзнайомленн¤ з темою та планом зан¤тт¤-трен≥нгу. ¬ступне слово ведучого;
3. –озпод≥л учасник≥в на групи з метою актуал≥зац≥њ досв≥ду ≥нтерактивноњ взаЇмод≥њ;
4. јктуал≥зац≥¤ правил роботи у групах;
5. –обота у групах.

¬едуча: ƒобрий день, шановн≥ колеги! –ада в≥тати вас на психолого-педагог≥чному зан¤тт≥-трен≥нгу. “ема зан¤тт¤ Д«робимо людей кращими!Ф. ¬она хоча ≥ звучить досить глобально та неос¤жно, але давайте почнемо з себе. јдже д≥ти вчатьс¤ ходити, робл¤чи перший крок, вчатьс¤ говорити, промовл¤ючи перше слово. “ак ≥ ми з вами навчимось бути кращими ≥ навчимо цього наших вихованц≥в ≥ колег.

Ѕо завданн¤м сучасного навчального закладу Ї вихованн¤ громад¤нина, патр≥ота ≥ профес≥онала, життЇздатноњ компетентноњ особистост≥, готовоњ до житт¤ ≥ прац≥ у високо-≥нформатизованому середовищ≥. «асобом реал≥зац≥њ цього Ї запровадженн¤ педагог≥ки життЇтворчост≥ Ц плеканн¤ людини ¤к творц¤, проектувальника власного житт¤, субТЇкта соц≥альноњ творчост≥. ≤ хто ж ¤к не педагог-позашк≥льноњ осв≥ти зробить це краще.

Ћюдина Ц ≥стота сусп≥льна, ≥ поза сп≥лкуванн¤м з ≥ншими людьми не можна говорити про реал≥зац≥ю њњ можливостей. ѕон¤тт¤ Дсп≥лкуванн¤Ф зовс≥м не означаЇ жвавоњ балаканини п≥д час випадковоњ зустр≥ч≥ на вулиц≥. ѕ≥д цим словом насамперед сл≥д розум≥ти сп≥лкуванн¤ людини з потребами й турботами всього навколишнього св≥ту.

ћета нашого зан¤тт¤ Ц ознайомити вас з формами ≥ методами ≥нтерактивноњ взаЇмод≥њ, ознайомити ≥ навчити застосовувати трен≥нгов≥ вправи та створити позитивний психолог≥чний кл≥мат в колектив≥.

—початку пропоную сформулювати правила ≥ принципи, ¤ких ми будемо дотримуватис¤ п≥д час роботи на зан¤тт≥-трен≥нгу.

‘ормулюванн¤ Дѕравил ≥ принцип≥в роботи в групахФ:

1. ѕоважне ставленн¤ до сп≥врозмовника;
2. ќдин говорить Ц ус≥ слухають;
3.  ожен маЇ право на точку зору;
4. ћи вс≥ р≥зн≥. Ѕудь толерантним;
5.  ритикуй по-д≥ловому, принципово;
6. Ќе припускати емоц≥йних сплеск≥в, памТ¤тати, що надм≥рн≥ емоц≥њ р≥зко знижують результативн≥сть обм≥ну думками.

¬права Дќч≥куванн¤ в≥д зан¤тт¤-трен≥нгуФ

¬едуча: Ќашу психолого-педагог≥чну роботу можна у¤вити ¤к мальовничий та р≥зноман≥тний л≥с, де ми набуваЇмо досв≥ду Ц то йдучи протоптаними широкими дорогами, то блукаючи стежками особистих пошук≥в, то усам≥тнюючись, то виход¤чи на ¤скрав≥, осв≥тлен≥ нашим покликанн¤м, гал¤вини, щоб розпалити з колегами вогнище над≥њ, взаЇмоповаги та розум≥нн¤.

“ож у¤в≥мо соб≥, що ми вийшли на одну з численних гал¤вин, де на ірунт≥ наших завдань та оч≥кувань виростають барвист≥ кв≥ти профес≥йного досв≥ду. јдже педагог Ц це, насамперед, той, хто завжди вчитьс¤. “ож прошу розпод≥литис¤ на дв≥ групи, записати ваш≥ оч≥куванн¤ в≥д сьогодн≥шнього зан¤тт¤-трен≥нгу й визначитис¤, хто з групи њх репрезентуЇ.

ѕредставники груп по черз≥ ознайомлюють учасник≥в з оч≥куванн¤м в≥д сем≥нару. ѕ≥дсумки ф≥ксуютьс¤ на дошц≥.

ћета вправи: налаштуванн¤ на групову взаЇмод≥ю та актуал≥зац≥ю особист≥сноњ мотивац≥њ до участ≥ в сем≥нар≥.

(ќч≥куванн¤: здобутт¤ нових знань, позитивне сп≥лкуванн¤, отриманн¤ ц≥кавоњ ≥нформац≥њ, п≥двищенн¤ методичного та профес≥йного р≥вн¤, застосуванн¤ отриманих знань та навичок на практиц≥, задоволенн¤ результатом роботи в≥д сем≥нару).

–обота в групах. ¬права ДћалюЇмо разом сп≥льний д≥мФ
¬едуча: ѕрошу обТЇднатис¤ в пари, ≥, не кажучи жодного слова, в≥зьм≥тьс¤ разом за один фломастер. Ќа аркуш≥ паперу намалюйте будинок, у ¤кому вам було б зручно жити. (”часники малюють будинок)

¬едуча: ’то був л≥дером? „и змогли намалювати те, що хот≥ли? „и дратував вас напарник? (висловлюванн¤ учасник≥в). ѕорадьтес¤ в парах ≥ пор¤д ≥з своњми ДбудинкамиФ запиш≥ть рецепт щаст¤ дл¤ мешканц≥в осел≥. який висновок можна зробити ≥з ц≥Їњ вправи? ѕорадьтес¤ в парах. Ќехай представники репрезентують њх. (¬исловлюванн¤ учасник≥в. ћалюнки з рецептами щаст¤ вив≥шують на дошц≥).

¬едуча: ќтже, в ваших позашк≥льних Досел¤хФ вс≥ будуть щаслив≥ лише тод≥, коли стосунки м≥ж педагогами ≥ вихованц¤ми будуватимутьс¤ на засадах взаЇморозум≥нн¤, толерантност≥ та сп≥впрац≥.

–обота в груп≥ Дƒавайте говорити один одному компл≥ментиФ.
¬едуча: ѕрошу одного представника ≥з групи с≥сти спиною до ≥нших. ¬≥н не маЇ права н≥чого говорити, може лише записувати почуте.

¬с≥ члени групи повинн≥ сказати все позитивне, що вони можуть знати чи, можливо, нав≥ть у¤вити про людину, ¤ка сидить до них спиною. ѕот≥м по черз≥ кожен с≥даЇ спиною до ≥нших ≥ слухаЇ, що про нього скажуть хорошого.

¬едуча: ѕрошу вс≥х висловити думку про роль даного психолог≥чного трен≥нгу. (висловлюванн¤ учасник≥в).

- “ак, ц¤ вправа багато чого вчить. ѕо-перше, ламаЇтьс¤ стереотипне у¤вленн¤ про те, що за спиною можна казати лише погане. ѕо-друге, п≥дн≥маЇтьс¤ р≥вень самооц≥нки кожного учасника (який ¤ розумний, методично п≥дкований, елегантний, ≥нновац≥йний, дружелюбний). ѕо-третЇ, це чудовий спос≥б зм≥нити на краще стосунки в колектив≥, нав≥ть в с≥мТњ.

¬едуча: Ќа озброЇнн¤ в кожного з нас маЇ бути оптим≥стична педагог≥чна г≥потеза, ¤ка базуЇтьс¤ на таких вих≥дних передбаченн¤х:

- ус≥ д≥ти народжуютьс¤ хорошими (це головний секрет житт¤); - наш≥ оч≥куванн¤ щодо майбутнього (зокрема й те, ¤кою ми бачимо в майбутньому ту чи ≥ншу дитину) твор¤ть сьогоденн¤; - кожний дорослий в≥дпов≥дальний за кожну дитину; - ми в≥дпов≥даЇмо за свою повед≥нку, почутт¤, виб≥р т≥Їњ чи ≥ншоњ д≥њ та њњ насл≥дки.

¬едуча: —аме висока оц≥нка з боку педагог≥в надихаЇ д≥тей бути кращими.

ƒозволю нагадати вам, шановн≥ колеги, ще про одну ≥стину: саме через них можна донести до батьк≥в наш≥ педагог≥чн≥ ≥дењ, нашу ф≥лософ≥ю осв≥ти.

“ож кожному педагогов≥ варто пооб≥ц¤ти соб≥ зм≥нити стиль повед≥нки з д≥тьми, любити њх такими, ¤кими вони Ї, бути разом з ними, коли њм важко, навчитис¤ зм≥нювати њх на краще.

≈ксперимент Д„и легко бути сл≥пим?Ф
¬едуча: ѕрошу учасник≥в знову обТЇднатис¤ в пари. —початку один учасник експерименту з кожноњ пари стаЇ на дек≥лька хвилин Дсл≥пимФ, а ≥нший у рол≥ поводир¤ водить його п≥д руку. ѕот≥м рол≥ зм≥нюютьс¤ (поводирем стаЇ той, хто був Дсл≥пимФ) ≥ завданн¤ ускладнюЇтьс¤ (Дсл≥пийФ тепер може зор≥Їнтуватис¤ лише на звуки, ¤к≥ подаЇ поводир). (ѕроводитьс¤ експеримент).

”часники д≥л¤тьс¤ враженн¤ми, най¤скрав≥ш≥ з ¤ких записуютьс¤ на аркушах ≥ вив≥шуютьс¤ на дошку:
- ДповодирФ в≥дчуваЇ себе в≥дпов≥дальним за людину, ¤ка перебувала п≥д його оп≥кою;
- Дсл≥пийФ в≥дчув себе безпорадним ≥ вд¤чним т≥й людин≥, ¤ка його вела;
- Д¤к добре, що можу бачити! як непросто живетьс¤ сл≥пим!Ф;
- Дце пробуджуЇ сп≥вчутт¤ до ближньогоФ.

¬едуча: як часто дитина подаЇ сигнал б≥ди, а педагог залишаЇтьс¤ Дсл≥пимФ ≥ не звертаЇ уваги? ћи зобовТ¤зан≥ розп≥знавати вс≥ сигнали й адекватно реагувати на них, тод≥ д≥ти будуть щасливими впродовж дн¤, тод≥ й педагог наприк≥нц≥ робочого дн¤ в≥дчуЇ себе щасливою людиною.

ѕрийом Дќц≥н≥ть моњ усп≥хиФ
¬едуча: я прошу одного бажаючого виконати невеличке завданн¤ - вир≥шити приклади з математики.

Ќа дошц≥ вив≥шуЇтьс¤ аркуш з прикладами: 1+1=; 1+5=; 1+2=; 1+6=; 1+3=; 1+7=; 1+4= (треба зробити одну помилку).

¬с≥ учасники вказують на помилку в пТ¤тому приклад≥.

¬едуча: як вам не соромно! ¬она ж усе, окр≥м Їдиноњ помилки, зробила правильно, а ви зам≥сть того, щоб спочатку в≥дзначити њњ усп≥хи, акцентували увагу саме на помилц≥. ѕорадьтес¤ в групах ≥ скаж≥ть, чого навчив вас цей прийом.

«аписують на аркушах ≥ вив≥шують на дошц≥.

ќтже, висновок: учис¤ шанувати усп≥хи вихованц≥в, педагог≥в. Ќе л≥нуйтес¤ њх хвалити! “ак легко зробити людину щасливою! “ак легко зм≥нити хоч в чомусь житт¤ на краще!

ѕ≥дсумки зан¤тт¤
¬едуча: Ўановн≥ учасники! ѕрошу звернути увагу на дошку, де на ірунт≥ наших оч≥кувань виросли р≥зноман≥тн≥ та р≥знобарвн≥ кв≥ти досв≥ду сьогодн≥шньоњ взаЇмод≥њ. ƒавайте повернемось на початок нашоњ роботи ≥ погл¤немо на першу вправу Дќч≥куванн¤ в≥д зан¤тт¤-трен≥нгуФ. ѕрошу вс≥х бажаючих висловитис¤ щодо реал≥зац≥њ ваших оч≥кувань.

«авершальна вправа Д“епло ваших рукФ
¬едуча (звертаючись до вс≥х присутн≥х): ѕрошу вс≥х встати. ѕ≥д≥йти одне до одного, потиснути руки ≥ коротко висловити особист≥ побажанн¤. як≥ починатимутьс¤ з вислову: Дя в≥рю...Ф.

(ѕроводитьс¤ вправа).

¬и забули сказати щось приЇмне мен≥! (ѕауза). як часто в колектив≥ буваЇ дитина, про ¤ку вс≥ забувають. “ож з≥гр≥йте теплом ваших долонь кожного вихованц¤!

«аключне слово ведучоњ: Ќове баченн¤ навчанн¤ ≥ вихованн¤ Ц саме це продемонстрували ми сьогодн≥.

Д¬≥дкрийте св≥й розум ≥ своЇ серце дл¤ нового баченн¤ й нового стилю повед≥нки в колектив≥. «роб≥ть перший крок! ¬се починаЇтьс¤ з першого кроку. Ќе об≥ц¤йте цього мен≥, пооб≥ц¤йте соб≥!Ф Ц наголошуЇ ≥зрањльський професор √бора ƒром≥. Ќа його в≥зитц≥ викарбовано дев≥з, ¤кий маЇ бути дев≥зом кожного педагога: Д«робимо людей кращими!Ф ¬≥зьмемо ц≥ слова за дев≥з ≥ ми.

ћен≥ було дуже приЇмно разом з вами працювати! ƒ¤кую за активну роботу!