ќрган≥зац≥¤ дозв≥лл¤ школ¤р≥в в наш час Ї проблемою багатьох виховних заклад≥в ≥ гостро стоњть перед педагог≥чними прац≥вниками, ¤к≥ покликан≥ працювати з п≥дростаючим покол≥нн¤м.

«авд¤ки засобам масовоњ ≥нформац≥њ (к≥но, телебаченн¤) сучасних д≥тей та молодь н≥чим вже не здивуЇш.  омпТютеризац≥¤ ¤вл¤Їтьс¤ не т≥льки благом, але й б≥дою сучасних д≥тей. ¬се б≥льше вони стають прикут≥ до мон≥тор≥в ѕ  та телев≥зор≥в. ¬се менше д≥тей та п≥дл≥тк≥в ми бачимо на вулиц¤х, св≥же пов≥тр¤ зам≥н¤ють в≥ртуальн≥ прогул¤нки, нов≥ враженн¤ отримуютьс¤ не п≥д час сп≥лкуванн¤ ≥з ровесниками, а п≥д час перегл¤ду чергового ф≥льму.

як же орган≥зувати дозв≥лл¤ школ¤р≥в, ¤к зробити њхнЇ житт¤ ц≥кав≥шим, насиченим, р≥зноман≥тним?

—аме таке завданн¤ стоњть перед педагогами Ѕудинку творчост≥. ћи намагаЇмось охопити ¤кнайб≥льше учн≥в за в≥ком, ≥нтересами, вподобанн¤ми. “ому в Ѕудинку творчост≥ працюЇ 25 груп гуртк≥в, ¤к≥ охоплюють 331 гуртк≥вець. –≥зноман≥тн≥ напр¤мки роботи дозвол¤ють дитин≥ обрати той гурток, ¤кий в≥дпов≥даЇ його ≥нтересам, вподобанн¤м та зд≥бност¤м.

√уртки в≥дд≥лу техн≥чноњ творчост≥ допомагають освоњти основи програмуванн¤, вчать користуватись ѕ , створювати Web-дизайн, хлопчик≥в приваблюють картинги та стол¤рн≥ роботи, а д≥вчатка вчатьс¤ конструювати та шити од¤г за власними модел¤ми, дл¤ молодших школ¤р≥в працюЇ гурток Д’удожнЇ оформленн¤ шк≥риФ. «ан¤тт¤ в гуртках спри¤Ї розвитку техн≥чного мисленн¤, розширенню наукового кругозору, д≥ти набувають практичних знань, вм≥нь та навичок. ¬ихованц≥ гуртк≥в Дќснови програмуванн¤Ф, ДWeb-дизайнФ та Д‘отошопФ Ї пост≥йними учасниками обласних конкурс≥в.

’удожньо-естетичний в≥дд≥л обТЇднуЇ вокальн≥ ансамбл≥, танцювальн≥ та театральний колективи, ¤к≥ Ї пост≥йними учасниками районного фестивалю Дƒ≥ти Ц майбутнЇ ”крањни!Ф, приймають участь в св¤ткових концертах до ƒн¤ осв≥т¤н, ƒн¤ ѕеремоги, 8 березн¤ тощо.

ƒекоративно-прикладне мистецтво дуже м≥цно повТ¤зане з побутом та повс¤кденним житт¤м кожноњ людини. —аме тому естетичне вихованн¤ на зан¤тт¤х гуртк≥в ДЅ≥серне мистецтвоФ, Д—увен≥рнийФ, Д„ар≥вна намистинаФ маЇ велике значенн¤ щодо формуванн¤ культури побуту та культури людських взаЇмов≥дношень в ц≥лому. «ан¤тт¤ в гуртках не т≥льки надають практичн≥ вм≥нн¤ та навички, а й розвивають естетичний смак та виховують почутт¤ колектив≥зму, взаЇмодопомоги, взаЇмовиручки.

¬ихованц≥ гуртк≥в декоративно-прикладного мистецтва приймають участь в районних та обласних конкурсах та виставках: ДЋюби ≥ знай св≥й р≥дний крайФ, ДЎкола новор≥чних чар≥вник≥вФ Д«имов≥ фантаз≥њФ ДЌаш пошук ≥ творч≥сть тоб≥ Ц ”крањно!Ф, Д осм≥чн≥ фантаз≥њФ та ≥н.

Tуристсько-краЇзнавча робота Ц важливий чинник в орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ гуртк≥вц≥в. ѕодорож≥, туристськ≥ походи Ц улюблене зан¤тт¤ школ¤р≥в у в≥льний час. ¬ цьому њм допомагають так≥ гуртки ¤к Дѕ≥шох≥дний туризмФ та Д≤сторико-краЇзнавчийФ. ƒ≥ти не т≥льки ход¤ть в походи, екскурс≥њ, провод¤ть змаганн¤ з туристськоњ техн≥ки, а й подорожують визначними м≥сц¤ми ”крањни. “радиц≥йними стали поњздки на зимових кан≥кулах до «ах≥дноњ ”крањни (Ћьв≥в, ћукач≥в, ”жгород, ≤ршава, Ѕерегове та ≥н.), та на л≥тн≥х кан≥кулах Ц на узбережж¤ „орного мор¤ до м≥ста ялти. ƒо складу груп вв≥йшли ¤к гуртк≥вц≥ Ѕудинку творчост≥, так ≥ д≥ти шк≥л району. ÷≥ подорож≥ мають за мету не т≥льки в≥дпочинок та розвагу, а й оздоровленн¤ та, що найважлив≥ше, ознайомленн¤ з географ≥Їю нашоњ крањни, визначними м≥сц¤ми м≥ст ≥ с≥л ”крањни, њх ≥стор≥Їю, побутом.

Ќа баз≥ Ќещерет≥вськоњ «ќЎ працюють гурток Дёний журнал≥стФ Д“≥стопластикаФ та Дƒит¤чий верн≥сажФ. ¬ихованц≥ гуртка Дёний журнал≥стФ активно приймають участь в щор≥чному обласному конкурс≥ Д«олотий диктофонФ та випускають власну шк≥льну газету, де осв≥тлюють не т≥льки житт¤ школи, а й села, району в ц≥лому, та висловлюють свою власну думку з приводу де¤ких под≥й.

¬елику роль в орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ школ¤р≥в в≥д≥граЇ Ћуганська обласна дит¤ча громадська орган≥зац≥¤ ДЋугар≥Ф. јдже саме в дит¤ч≥й орган≥зац≥њ створюютьс¤ умови дл¤ самореал≥зац≥њ, розкритт¤ ≥ ствердженн¤ особистост≥ ≥, таким чином, формуЇтьс¤ активна громад¤нська позиц≥¤. Ўкола ДЋ≥дерФ ц≥леспр¤мована на формуванн¤ принцип≥в здорового способу житт¤ та п≥двищенн¤ соц≥альноњ компетенц≥њ молод≥ з питань здорового способу житт¤, п≥дготовка п≥дл≥тк≥в-≥нструктор≥в до просв≥тницькоњ роботи серед ровесник≥в. ќсновною формою роботи школи Ї трен≥нги.

Ѕ≥локуракинське в≥дд≥ленн¤ Ћќƒ√ќ ДЋугар≥Ф Ц одна ≥з форм, ¤ка дозвол¤Ї вир≥шувати проблеми соц≥ал≥зац≥њ ≥ вихованн¤ д≥тей, де особист≥сть не т≥льки маЇ можлив≥сть орган≥зовувати зм≥стовне дозв≥лл¤ дл¤ себе ≥ своњх однол≥тк≥в, а також маЇ можлив≥сть, опинившись в ситуац≥њ в≥дпов≥дальноњ залежност≥, розвиватис¤ всеб≥чно.

Ѕ≥локуракинське в≥дд≥ленн¤ Ћќƒ√ќ ДЋугар≥Ф працюЇ за програмою д≥¤льност≥ ДЋуганщина Ц св≥танок ”крањни, а ми його майбутнЇ Ц ДЋугар≥Ф та 9 напр¤мками-дорогами розвитку творчих зд≥бностей особистост≥:

• ƒорога науки та осв≥ти
• ƒорога до Ѕатьк≥вщини
• ƒорога роду
• ƒорога до себе
• ƒорога науки та осв≥ти
• ƒорога до майстерност≥
• ƒорога здорового способу житт¤
• ƒорога гармон≥њ людини ≥ природи
• ƒорога краси
• ƒорога друз≥в